Григорій Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Ходкевич
Народився бл.1513
Вільно
Помер 12 листопада 1572(1572-11-12)
Заблудів, Ґміна Заблудів, Білостоцький повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Країна  Річ Посполита
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада Великий гетьман Литовський[1], троцький каштелян[2], Вітебський воєвода[3], Гродненський старостаd, Київський воєвода[4], Віленський каштелян[5], польний гетьман литовський[6][7], Ковенський старостаd, Тикоцинський старостаd, Могилівський старостаd, Підкоморій великий Литовський[8] і староста Вількійськийd
Військове звання Великий гетьман литовський
воєвода київський
Конфесія православ'я
Рід Ходкевичі
Батько Олександр Ходкевич
Мати Василіса Головчинська
Родичі Вишневецький Іван (тесть)
Брати, сестри Єроним Ходкевич і Юрій Ходкевичd
У шлюбі з Катерина Вишневецька
Діти Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія
Герб
Герб

Григо́рій Ходке́вич (? — 12 листопада 1572) — державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського, магнат і гетьман. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федоров (15691570).

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади підкоморія дворного Литовського (1544—1559), воєводи Вітебського (з 1554), воєводи Київського (1555), каштеляна Троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого Литовського (з 1566). Також — староста Тикоцинський, Ковенський, Гродненський, Могильовський.[9]

Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Королівством Польським у Республіку Обидвох Націй (Річ Посполиту), у 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.

Брав участь у Лівонській війні проти московського війська.

У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втекли від переслідувань з Москви.

У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).

Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений зі старшою[10] або молодшою[11] сестрою Дмитра Вишневецького Катериною Іванівною. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 150.
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 64.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 87.
  4. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 67. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 79.
  6. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 155.
  7. S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackieWarszawa: 1886. — С. 9. — 16 с.
  8. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 296.
  9. Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is] (пол.)
  10. Książęta Wisniowieccy [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. Zbaraski-Wisniowiecki family [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (пол.)
  12. Kossakowski S.-K. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin Polskich. — W., 1860. — T. 2. — S. 281. [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. — W., 1883. — S. 132 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Семен (Фридерик) Пронський
Київський воєвода
1555-1559
Наступник
Костянтин Василь Острозький