Тимошенко Олександр Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимошенко Олександр Геннадійович
Народився 11 червня 1960(1960-06-11) (63 роки)
Дніпропетровськ, УРСР
Країна  Україна
 СРСР
Місце проживання Україна
Діяльність підприємець
Відомий завдяки чоловік Юлії Тимошенко
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Партія КПРС
Батько Тимошенко Геннадій Опанасович
У шлюбі з Тимошенко Юлія Володимирівна
Діти донька Євгенія Тимошенко

Олекса́ндр Генна́дійович Тимоше́нко (*11 червня 1960, Дніпропетровськ, Українська РСР) — український бізнесмен, директор компанії «Єдині енергетичні системи України».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині радянського функціонера Геннадія Опанасовича Тимошенка.

15 вересня 1979 — одружився з Юлією Тимошенко, майбутнім політиком і прем'єр-міністром України.

Тітка Ю.Тимошенко, Антоніна Ульяхіна розповідає, що після завершення літньої сесії в університеті її племінниця поїхала на літо працювати старшою вожатою у піонерський табір. Там же піонервожатим влаштувався її друг Олександр Тимошенко. Піонервожаті не просто подружилися, а й палко закохалися і після закінчення літа вирішили відразу ж поєднати свої долі.[1]

1990-ті рр. — один із керівників корпорації ЄЕСУ («Єдині енергетичні системи України»).

18 серпня 2000 — Олександра Тимошенка та Валерія Фальковича (ще одного керівника ЄЕСУ) запросили на допит у Генеральну прокуратуру України, де їм висунули звинувачення у розкраданні державних коштів на суму 800 тис. доларів з використанням службових повноважень при здійсненні структурою «Украгротехсервіс» операцій з експорту металопрокату в країни Далекого Сходу. Вони були затримані й ув'язнені в Лук'янівському СІЗО м. Києва.

21 серпня — проти О. Тимошенка та В. Фальковича порушили кримінальні справи, їх було заарештовано (санкцію на арешт видав генеральний прокурор Михайло Потебенько). Дружина О.Тимошенка, Юлія Тимошенко, на той час займала посаду віце-прем'єра уряду України.

Листопад 2000 — Генпрокуратура відкрила ще одну кримінальну справу щодо О.Тимошенка — за фактом давання хабарів Павлу Лазаренку (тоді прем'єр-міністру України) на загальну суму $4,6 млн.

2 березня 2001 — генеральний прокурор України М.Потебенько підтвердив факт переведення О.Тимошенка та В.Фальковича з Лук'янівського СІЗО у слідчі ізолятори інших областей з метою попередження їх спілкування із заарештованою Юлією Тимошенко та між собою, оскільки всі вони проходили по одній справі (О.Тимошенка утримували в СІЗО м. Житомира).

9 серпня 2001 — рішенням Києво-Святошинського місцевого суду Київської області О.Тимошенко та В.Фалькович були звільнені з-під варти[2]. Згодом це рішення підтримали Апеляційний суд Київської області та Верховний Суд України.

30 квітня 2002 — Києво-Святошинський місцевий суд Київської області закрив усі кримінальні справи, порушені щодо Олександра Тимошенка, скасував усі висунуті йому обвинувачення, а також визнав дії Генпрокуратури України щодо нього незаконними[3].

В січні 2012 був вимушений виїхати з України через загрозу арешту та посилений тиск на лідера опозиції через її родину. Отримав політичний притулок в Чехії.[4]

Неодноразово закликав Віктора Януковича негайно звільнити його дружину у зв'язку з рішенням Європейського суду з прав людини.[5]

Під час Революції гідності був одним із організаторів Євромайдану у Празі[6] та створив Міжнародне громадське об"єднання «Батьківщина»[7][8].

24 лютого 2014 року повернувся в Україну[9].

Сім'я[ред. | ред. код]

Власність[ред. | ред. код]

Має відношення до компаній[12]:

  • ТОВ «Фармасепт»
  • ТОВ «Радекс груп»
  • ТОВ «Геофорс» (спільно з Євгенією Тимошенко)
  • ТОВ «Леді Ю»
  • ТОВ «Проект А»
  • ТОВ «Радекс — Трипілля» (кар'єр)
  • ТОВ «Деосепт»
  • ТОВ «Євразійський торговий дім» (спільно з Титаренко)
  • ТОВ "Агросоюз «Фенікс» (перепелина ферма)
  • «Britico Product s.r.o.» (Чехія)
  • «Фолден Ентерпрайзес Лімітед» (Кіпр)
  • «Romylos Trading Co.Limited» (Кіпр)
  • СП «Енерготрейд»
  • ТОВ «Міжнародні ділові проекти»
  • ТОВ «Оригінал»
  • ТОВ «Беютага».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитро Чобіт. Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 31 серпня 2009.
  2. УНІАН, 9 серпня 2001
  3. Українська правда, 8.05.2002. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2010.
  4. Олександр Тимошенко просить політичного притулку, щоб зменшити тиск на лідера опозиції. Byut. 06 січня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  5. Олександр Тимошенко просить Януковича звільнити його дружину й покаятись за гріхи. Tyzhden. 1 травня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  6. Олександр Тимошенко на Євромайдані в Празі. Radiosvoboda. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  7. Міжнародну «Батьківщину» придумав чоловік Тимошенко. Tyzhden. 10 січня 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  8. Олександр Тимошенко реєструє "Батьківщину" у Празі. Українська правда. 09 січня 2012. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  9. Чоловік Тимошенко прилетів до дружини й доньки в Дніпропетровськ. Pravda. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Тимошенко провела прощальну екскурсію по тюремному минулому. Українська правда. 21 листопада 2005. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 8 червня 2021.
  12. муж экс-премьер-министра Украины Юлии Владимировны Тимошенко[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]