Скоропадська Єлисавета Павлівна
| Скоропадська Єлисавета Павлівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
27 листопада 1899 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
16 лютого 1976[1] (76 років) Оберстдорф, Оберальгой, Округ Швабія, Баварія, ФРН |
| Діяльність | скульпторка |
| Рід | Скоропадські |
| Батько | Скоропадський Павло Петрович |
| Мати | Дурново Олександра Петрівна |
| Брати, сестри | Скоропадська Марія Павлівна, Скоропадський Данило Павлович і Олена Отт-Скоропадська |
| У шлюбі з | Кужим Василь Миколайович |
Єлисавета Павлівна Скоропадська (27 листопада 1899, Санкт-Петербург, Росія — 16 лютого 1976, Оберстдорф, Німеччина), по чоловікові Кужим — дочка гетьмана Павла Скоропадського, українська політична діячка, керівниця Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників (1959—1976), скульпторка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в козацько-гетьманській родині Павла та Олександри Скоропадських в Санкт-Петербурзі. Доньку назвали Єлизаветою на честь батькової тітки Єлизавети Милорадович[2]. В дитинстві неодноразово перебувала з родиною в маєтках Скоропадських на Чернігівщині і Полтавщині. З 1918 року разом з родиною Скоропадських перебувала в еміграції, а саме у 1919—1921 (Лозанна, Швейцарія), 1921—1945 (Ванзеє, Берлін), 1945—1976 (Оберстдорф, Баварія). З 1930-х років брала активну участь у Гетьманському русі, виконуючи функції секретаря гетьмана Павла Скоропадського. У 1930-х роках була членом Комітету допомоги голодуючим в Україні. Під час Другої світової війни опікувалася українцями, які перебували на примусових роботах в Німеччині. У 1949 році вийшла заміж за Василя Кужима — українського дипломата, одного з керівників Союзу гетьманців-державників. З 1959 року, після смерті старшої сестри Марії Скоропадської, очолила Гетьманський рух як найстарша в роді Скоропадських відповідно до написаних Павлом Скоропадським «Актів про дідичність Гетьманської Влади та порядок правопереємства в нашому Роді на принципі Старшинства»[3]. В період керівництва Гетьманським рухом Є. Скоропадською у 1963 році в Філадельфії (США, штат Пенсильванія) було створено Східноєвропейський дослідний інститут ім. Вячеслава Липинського (засновник і перший директор Євген Зиблікевич).
Виявивши обдарованість до пластичних мистецтв ще в дитинстві, навчалася в Санкт-Петербурзі в студії Марії Діллон [4] — першої в Росії жінки-скульпторки з академічною освітою. Подальші мистецькі студії продовжила в Берлінській академії мистецтв та у Флоренції, у італійського скульптора Ліберо Андреотті (Libero Andreotti). У 1920-1930-х роках виконує низку замовлень на виготовлення скульптурних портретів та композицій в Німеччині, Голландії, Фінляндії. Створює скульптурні портрети Павла Скоропадського та сестри Марії. Більшість творів загинула під час Другої світової війни.
Автор спогадів про останні дні гетьмана Павла Скоропадського (в журналі «Державна Думка», чч. 6 — 8, 1952).
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько — Павло Скоропадський, гетьман Української Держави (1918)
- Мати — Олександра Дурново, дочка генерал-лейтенанта Петра Дурново і його дружини Марії, уродженої княгині Кочубей.
- Сестра — Марія Скоропадська (1898 — 1959, по чоловікові графиня Монтрезор,
- Брат — Петро Скоропадський (1900 — 1956), був хворий на епілепсію,
- Брат — Данило Скоропадський (1906 — 1957)
- Брат — Павло Скоропадський (1915 — 1918), помер у дитинстві внаслідок хвороби.
- Сестра — Олена Скоропадська (1919 — 2014), по чоловікові Отт
- Чоловік — Кужим Василь Миколайович (1884-1958), віце-консул України в Баку (1920—1921).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://tyzhden.ua/History/131787
- ↑ Гай-Нижник П. Марія та Лізавета Скоропадські: нариси до історії українського Гетьманського руху [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] // Київська старовина. — 2006. — № 2. — С.159–167.
- ↑ Олена Отт-Скоропадська: «Батько вважав, що єдиним виходом для України є її незалежність». day.kyiv.ua. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 14 березня 2019.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Гетьманівна. Скульптор. «Наша Лизавета». tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Скоропадська-Кужім Єлисавета. Останні дні мого батька. Спомини // «Державницька думка», Філадельфія, США, 1952. — № 6, 7-8.
- Отт-Скоропадська Олена. Остання з роду Скоропадських. — Львів: Літопис, 2004; 2013 (2-е видання).
| Попередник Марія Скоропадська |
|
Лідер Гетьманського руху 1959—1976 |
|
Наступник Олена Скоропадська |
|
