Паліїв Омелян Іванович
| Омелян Паліїв | |
|---|---|
 Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
20 серпня 1888 с. Звенигород, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть |
4 січня 1938 (49 років) м.Саратов |
| Громадянство |
 ЗУНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
ЗУНР |
| Рід військ |
 УГА |
| Війни / битви |
Українсько-польська війна Українсько-радянська війна |
Паліїв Омелян (20 серпня 1888, с. Звенигород, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 4 січня 1942, м. Саратов) — український студентський та військовий діяч, сотник УГА, згодом комуніст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 серпня 1888 в селі Звенигород Бібрського повіту у сім'ї священника Івана Палія та письменниці Ісидори Навроцької.
Протягом 1898—1906 навчався у Станіславській гімназії, згодом вивчав право у Львівському університеті. Брав активну участь у боротьбі за український університет в 1910 році та був заарештований, а у наступному році був опинився на лаві підсудних на «процесі-101».
З 1913-го проходив адвокатську практику у Львові та Калуші. Був членом радикальної партії.
Учасник Першої світової війни в складі армії Австро-Угорщини, воював на Сербському та Італійському фронтах.
З листопада 1918 в УГА. Служив в окружній військовій команді у Коломиї, брав участь у Чортківській офензиві. Від грудня 1919 член ревкому УГА у Вінниці, а з лютого 1920 комісар польового штабу Червоної УГА, згодом входив до Галицького революційного комітету КП(б)У. Допогав звільненню багатьох галичан з більшовицького полону, зокрема з концтабору в с. Кожухово поблизу Москви. У серпні—вересні 1920 комісар військових справ, а згодом співробітник судового відділу Галревкому в Тернополі, відступив разом з військами Червоної армії.
У 1925 переїхав до Москви, а з 1932-го перевівся до Саратова, де працював економістом обласної бази «Росшвейзбуту».
Заарештований 7 листопада 1937 року, розстріляний 4 січня 1938.[1] Дружина та діти були заслані до Казахстану.
Родина[ред. | ред. код]
- Брат — Дмитро Паліїв
- Брат — Василь Паліїв
- Сестра — Кекилія Паліїв
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кобута С, Кобута Л. Паліїв Омелян Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 223 (українською). ISBN 978-966-2067-65-1.
Джерела[ред. | ред. код]
- ЕСУ. Паліїв Омелян Іванович
- Михайло Сеньків, Іван Думинець «З історії боротьби за соборність українських земель 1917—1945 рр.» Дрогобич, Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ» 1995
- Останній акт трагедії Української Галицької армії: спогади учасника подій за час від половини грудня 1919 до половини вересня 1920 року. Гірняк, Никифор. Видавництво Українського військово-історичного інституту в США. 285с. ілюстрації. Нью Йорк, 1959.
- Політик і воїн Дмитро Паліїв
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |