Нік Клегг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нік Клегг
англ. Nick Clegg
Нік Клегг
Нік Клегг
Заступник Прем'єр-міністра Великої Британії
11 травня 2010 — 8 травня 2015
Попередник Джон Прескотт (2007)
Наступник Домінік Рааб (2021)
Народився 7 січня 1967(1967-01-07) (57 років)
Чалфон-Сент-Джайлс, Бакінгемшир, Велика Британія
Відомий як політик, письменник, communicator
Місце роботи Університет Шеффілда[1] і Facebook[2]
Країна Велика Британія
Alma mater Коледж Робінсонаd, Міннесотський університет, Вестмінстерська школаd[1], Caldicott Schoold і Коледж Європи
Політична партія Ліберальні демократи (Велика Британія)
Батько Nicholas P. Cleggd[3]
Мати Eulalia Hermance van den Wall Baked[3]
У шлюбі з Міріам Гонсалес Дурантес
Діти Antonio Cleggd[3], Alberto Cleggd[3] і Miguel Cleggd[3]
Релігія Агностичний атеїзм[4][5][…]
Нагороди
Лицар-бакалавр
Підпис
nickclegg.org.uk
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Нік Клегг і Кріс Хьюн на виборах голови Ліберальних демократів
Нік Клегг зі своєю дружиною Міріам, 2009.
Нік Клегг

Ні́колас Ві́льям Пі́тер Клегг (англ. Nicholas William Peter Clegg, Nick Clegg; нар. 7 січня 1967, Чалфон-Сент-Джайлс, Бакінгемшир, Велика Британія) — британський політик, лідер Ліберальних демократів з 2007 по 2015, колишній віцепрем'єр-міністр Великої Британії. Має коріння з відомого роду Закревських, які мали родовий маєток у містечку Березова Рудка (Пирятинський район, Полтавська область).

Біографія[ред. | ред. код]

Нік Клегг народився у Бакінгемширі поблизу Лондона в сім'ї банкіра, є третім з чотирьох дітей. Нік Клегг і його батько Микола мають коріння у козацько-старшинському роді Закревських і є нащадками Ігнатія Платоновіча Закревського, який був сенатором за часів правління імператора Олександра III, а мати — голландка. У дитинстві від матері Нік навчився вільно говорити голландською мовою. Пізніше він також вивчив французьку, німецьку та іспанську мови.

Після закінчення середньої школи поступив до Робінсон коледжу Кембриджського університету, де вивчав археологію і антропологію. Навчання продовжив у Сполучених Штатах, де захистив дисертацію з політичної філософії у Міннесотському університеті, потім навчався у Бельгії, у Коледжі Європи, де здобув ступінь магістра.

Закінчивши навчання, працював журналістом, спочатку як стажер у журналі The Nation в Нью-Йорку, а згодом кореспондентом газети Financial Times в Угорщині, отримав спеціальну премію за журналістську діяльність. У 1994 році Нік Клегг став членом Європейської комісії, де працював радником Леона Бріттена, Європейського комісара з торгівлі, відповідав за програми допомоги республікам Середньої Азії, а також брав участь у торговельних переговорах з Росією і Китаєм.

У 1999 р. був обраний до Європарламенту, де перебував до 2004 року. У 2005-му став депутатом Палати громад від округу Шеффілд. У 2007 році Ніка Клегга обрали головою британської партії Ліберальні демократи. Виступав із програмою за «відкриту і толерантну Британію». Після виборів 2010 року, коли консерваторам не вдалося отримати більшість, необхідну для формування уряду, була створена парламентська коаліція, в яку увійшли ліберальні демократи. У новому кабінеті Нік Клегг був призначений заступником прем'єр-міністра і одночасно отримав почесний титул Лорда-голови Ради.

Після коаліції з консерваторами і підтримки Клеггом нового плану жорсткої економії, ліберальних демократів звинувачують у зраді своїм передвиборним обіцянкам, що відзначилося на падінні популярності партії серед виборців. Він подав у відставку з посади лідера ліберал-демократів 8 травня 2015, за підсумками загальних виборів Сполученого Королівства.

У 2000 році Нік Клегг одружевся з Міріам Гонсалес Дурантес, іспанкою за походженням. У шлюбі народилося троє дітей: Антоніо, Альберто і Мігель Клегг.

Висловлювання про Україну[ред. | ред. код]

У держави Україна є все, щоб стати європейським титаном. Але тільки якщо її буде побудовано на динамічній ринковій економіці, поєднаній з живою демократією. Щоб закінчити переговори з ЄС — переговори, які мають перетворити українську економіку революційним чином — ми маємо бачити чесні вибори, вільну пресу і гарантії того, що влада не займається переслідуваннями за політичні погляди. В іншому випадку Європарламенту буде дуже важко ратифікувати угоду — угоду, яка зараз так спокусливо близька.

Самміт Східного партнерства 29-30 вересня 2011 року.[7]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk_politics/7046587.stm
  2. ↑ https://www.theguardian.com/technology/2018/oct/19/facebook-hires-nick-clegg-as-head-of-global-affairs
  3. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/04/21/AR2010042104703.html
  5. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/election-2010/7571076/General-Election-2010-Nick-Cleggs-balancing-act-as-hung-parliament-looms.html
  6. ↑ http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk_politics/7151346.stm
  7. ↑ Віктор Янукович під Варшавським пресом. Київ: Українська Правда. 2 жовтня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Нік Клегг
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
n: Новини у Вікіновинах?
Родовід: Генеалогія на Родоводі?
CMNS: Нік Клегг у Вікісховищі?
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Вінстон Черчилль Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Клегг&oldid=37339327