Мехмед III Ґерай
| Мехмед III Ґерай | |
|---|---|
.svg){kind=icon} | |
| Народився | 1584 |
| Помер | 1629 |
| Рід | Ґераї |
| Батько | Саадет II Ґерай |
| Походження | кримський татарин |
| Конфесія | суніт |
| Кримський хан | |
| 1623–1628 | |
| Попередник | Джанібек Ґерай |
| Наступник | Джанібек Ґерай |
Мехме́д III Ґера́й (крим. III Mehmed Geray, ۳محمد گراى; 1584–1629) — кримський хан у 1623–1628 роках з династії Ґераїв, займав трон між двома правліннями Джанібека Ґерая. Син Саадета II Ґерая, онук Мехмеда II Ґерая, правнук Девлета I Ґерая, брат калги Шагін-Ґерая.
Народився в сім'ї, яка жила у вигнанні в Кумикії й Астрахані, а в 1593 році повернулася до Криму. 1596 року пішов з Селяметом Ґераєм до Османської імперії, де разом з ним перебував серед повстанців Кара-Язиджі і потім провів 7 років в ув'язненні в Стамбулі. У 1608 р. призначений калгою при Селяметі I, але після конфлікту з ним знайшов притулок у Буджаку. У 1614 р. знов потрапив у османську в'язницю, 1618 р. втік з неї до Криму, був схоплений османами в Кафі і ув'язнений на острові Родос.
У 1623 р. за сприяння друга-візира отримав ханський сан. Прийшовши до влади, почав здійснювати дуже радикальну і сміливу політичну реформу. Оскільки країну протягом багатьох років роздирали усобиці беїв, увів єдиновладне правління за султанським зразком. Його брат і калга Шахін Ґерай з відома хана пішов ще далі, виступивши проти османського втручання в справи Криму і організувавши оборону проти спроби османів повалити Мехмеда III, коли в 1624 р. османи зробили спробу повернути на престол Джанібека Ґерая, але програли в битві при Сари-Су (Жовта Вода).
Хан набув великої популярності в народі завдяки тому, що категорично відмовив султанові у військовій допомозі у перській кампанії. Прагнучи досягти незалежності Кримського ханства від Османської імперії, калга Шахін Ґерай почав активну діяльність з укладення антиосманського союзу з Річчю Посполитою, що привело до підписання договору про союз з українськими козаками. Одночасно йшла робота на Сході з підпорядкування Криму Малої і Великої Ногайських Орд. Були встановлені зв'язки з головним ворогом Османської імперії — Персією.
Мехмед III був у ворожих відносинах з Мансурами. Цю напруженість в своїх інтересах використовував султан. Вона призвела до озброєного зіткнення з очільником ногайців Кан-Темиром і облоги хана у фортеці Кирк-Єр в 1628 році. Облога була знята союзними козаками, які разом з Мехмедом III і Шахіном Ґераямі попрямували потім до Кафи, щоб протистояти черговій спробі султана воцарити Джанібека Ґерая. Кампанія закінчилася невдало через перехід командирів війська на сторону нового хана. Брати втекли у Запоріжжя, звідки на чолі об'єднаної кримсько-козацької армії двічі намагалися прорватися до Криму, але не мали успіху через суперечності в козацькому середовищі. В останньому з цих двох походів Мехмед III загинув від рук козаків за спробу здатися Джанібеку Ґераю, а Шахін Ґерай пішов після цього до Персії.
Похований в Бахчисараї, в дюрбе Трьох ханів.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- О. І. Галенко Мегмед III Ґерей [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 571. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література[ред. | ред. код]
- Гайворонский Алексей Созвездие Гераев. — Вып. 19: Мехмед III Герай. — Симферополь, 2003. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Поіменний перелік кримських ханів [Архівовано 26 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Правителі Кримського ханства
|
| ||||||||||||||||