Застирець Йосип Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Застирець Йосип Якович
Народився 15 серпня 1873(1873-08-15)
с. Конюшків
Помер 15 січня 1943(1943-01-15) (69 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 Українська держава
Діяльність священик, письменник, філософ, освітній та громадський діяч
Alma mater Львівська духовна семінарія Святого Духа і ЛНУ ім. І. Франка

CMNS: Застирець Йосип Якович у Вікісховищі

Йо́сип Я́кович Засти́рець (15 серпня 1873, Конюшків — 15 січня 1943) — священник УГКЦ, письменник, філософ, громадський та освітній діяч на теренах Галичини. Доктор філософії (1914).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на хуторі Романца поблизу[2] с. Конюшків на Бродівщині.

Навчався у Бродівській гімназії, Львівській духовній семінарії. Рукоположений священиком у 1898 році.

Душпастир у Бережанах, катехит місцевої народної школи, викладач гімназії. У 1902 році почав працювати у Львівській академічній, звідки перейшов до 4-ї польської гімназії. Від 1904 року працював у Бучачі. В 1907–1914 роках — катехит Тернопільської української гімназії.

В 1908 році Йосипа Застиреця було призначено головою Інституту жіночого імені княгині Ярославни, професором гімназії[3].

На початку першої світової заарештований російськими окупантами. В 1915–1917 роках — організатор та керівник української учительської семінарії. Після повернення до Львова у 1917 році почав викладати у Львівській академічній гімназії, в якій працював до виходу на пенсію: голова читальні товариства «Просвіта», осередку товариства «Рідна школа».

Підготував друге видання «Русалки Дністрової», надруковане 1910 році в Тернополі. Це було перше видання цєї збірки, здійснене на території Україні. Друге видання «Русалки Дністрової» з дарчим автографом Й. Застирця з датою 10 березня 1910 р. зберігається сьогодні у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР.

У листопаді 1915 року віденський професор, доктор філософії Йосип Застирець представив І. Франка на здобуття Нобелівської премії[4].

Й. Застирець був, як він підписався під поданням на премію А. Нобеля, гімназійним професором, доктором філософії, керівником учительського закладу.[5]

Надгробок на могилі Йосифа Застирця

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 15.
  3. Народний ілюстрований календар ”Просвіти” на звичайний 1909 рік. Річник 32 (українською). Львів: Товариство ”Просвіта”. 1909. с. 59. 
  4. Нобелівська премія тікає від України. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 4 жовтня 2012. 
  5. Абліцов В. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці. Секрети «українського списку» лауреатів найпрестижнішої нагороди у світі / День. — 2006. — № 191 (4 лист).

Джерела[ред. | ред. код]