Лазар Горленко
| Лазар Федорович Горленко | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1658, 1661-1662, 1664-1668, 1672-1677, 1680 — 1687 | ||
| Народження: | 17 століття | |
| Смерть: |
1687 Прилуки, Густинський монастир | |
| Національність: | українець | |
| Релігія: | православний | |
| Рід: | Горленки | |
| Діти: | Петро, Іван, Степан, Дмитро | |
| Військова служба | ||
| Приналежність: | Гетьманщина | |
| Рід військ: | козацтво | |
| Звання: | полковник | |
Горле́нко Ла́зар Федорович (? — 1687) — козацький політичний діяч. Полковник Прилуцького козацького полку (1658, 1661—1662, 1664—1668, 1672—1677, 1680—1687). Засновник старшинської та шляхетської родини Горленків.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1649 році вказаний як реєстровий козак Прилуцької полкової сотні Прилуцького козацького полку.
Наказний полковник Прилуцького полку (1659, 1678, 1680).
У 1666 році мав під Прилуками млин.
Полковий суддя Прилуцького полку (1671, 1678).
Полковник Прилуцький (1658, 1661–1662, 1664–1668, 1672–1677, 1680–1687).
Брав участь у змові Петра Рославця, але потім замирився з І. Самойловичем і навіть посвоячився з ним.
Брав участь у обороні Медвина від польсько-козацького війська.[1] Цар, Олексій Михайлович у 1665 році за великі військові заслуги перед Московською державою надає Лазарю Горленко шляхетство і дарує йому с. Ольшана Прилуцького полку. (Москва, 1665 р., листопада 17).
У 1664 році отримав від гетьмана Івана Брюховецького частину доходу з млина Іванишина (в Переволочній), та з двох млинів в Прилуках і Смоші.
У 1665 році гетьман Іван Брюховецький, відправляє полковника Горленка під Київ, для допомоги московським військам. В тому ж році, відправлений гетьманом до Москви разом з полоненими поляками та листами від гетьмана.
У 1678 році гетьман Іван Самойлович, підтверджує надані царем у 1665 році права на с. Ольшану, що було затверджено гетьманським універсалом.
У 1682 році отримав від гетьмана універсал на млин в с. Падище. На той час володів селами Колюжинці, Сезьки та Бірки.
У 1687 році під час Кримського походу вбитий козаками свого ж полку. Дізнавшись про Коломацький переворот, козаки вчинили бунт. Пораненого полковника разом з полковим суддею було кинуто у вогнище. Був похований 2 серпня того ж року між Кодаком та Самарою на річці Сурі. Над його могилою був насипаний великий курган, який став його надгробком.
15 вересня 1697 року його залишки були перевезені до Густинського монастирю, й там перепоховані.
Родина[ред. | ред. код]
Родоначальник роду Горленків. Батько Дмитра Горленка.
Від першої дружини мав дітей:
- Петро Лазарович - помер раніше за батька, між 1685 та 1687 роками.
- Горленко Іван Лазарович – згадується коло 1686-1687 років.
Другою дружиною Лазаря Горленка була Єфросинія (померла в 1713 році). В 1690 році отримала царську грамоту на село Ольшане. Також володіла селом Сезьки (було відібрано в 1711 році). Мав від неї дітей:
- Степан Лазарович - згадується коло 1687-1690 років.
- Дмитро Лазарович - полковник Прилуцького козацького полку (1692-1708).
- Агапія Лазарівна Ракович – одружена з Семеном Раковичем, прилуцьким полковим писарем (1672-1685).
Джерела[ред. | ред. код]
- Маздаєвський В. Л. Малоросійський родословник. Т.І (А-Д). — Київ.тип. тов. Г.Л. Фронцкевича і Ко. Хрещатик, буд. №42, 1908.— 519 с.
- ↑ ІСТОРІЯ МЕДВИНА | Медвинська громада, Київська область, Богуславський район. medvyn-gromada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.