Галеновський Яків Андрійович
Галеновський Яків Андрійович | |
---|---|
Народився |
6 (17) жовтня 1777[1] або 17 жовтня 1777[2] Прилуки, Малоросійська губернія, Російська імперія |
Помер |
16 (28) червня 1815[1] (37 років) або 28 червня 1815[2] (37 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Поховання | Волковський цвинтарd[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник, поет, літературний критик |
Alma mater | Московський університет благодійний пансіонd |
Знання мов | російська |
Нагороди | |
Яків Андрійович Галеновський (6 жовтня 1777, Прилуцький полк — 16 червня 1815, Санкт-Петербург) — військовий, державний службовець, письменник. Вихованець Києво-Могилянської академії.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив зі старовинного козацького роду. Син останнього прилуцького полкового писаря (в майбутньому надвірного радника) Андрія Федоровича Галинковського та його дружини Матрони Юріївни.
Вдома навчався з учителями, випускниками Києво-Могилянської академії, 1785—1787 — у Києво-Могилянській академії, потім у приватних пансіонах Прилук і Переяслава. Завершив освіту в Московському університетському шляхетському пансіоні.
Військову службу розпочав 1790 році у лейб-гвардійському кінному полку єфрейт-капралом (служба була фіктивною). З 15 квітня 1797 служив у кавалергардському ескадроні. 9 листопада 1797 з розформуванням ескадронів випущений естандарт-юнкером в кирасирський 2-й Катеринославський полк генерального-фельдмаршала М. І. Салтикова.
2 жовтня 1798 року за власним проханням звільнений з військової служби. Займав різні чиновницькі посади. У березні 1799 року зарахований у чині губернського реєстратора до Межової канцелярії. З 4 грудня 1800 року — колезький реєстратор Головної соляної контори. З серпня 1801 року мешкав у Санкт-Петербурзі, де працював у канцелярії головного директора пошт Д. Трощинського. Тоді ж став колезьким секретарем, а 1804 року — колезьким асесором. З 1805 року — письмоводитель канцелярії Державної ради, з 1808 — наглядач училищ Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії зі збереженням попередніх місць роботи. 1809 року дістав чин надвірного радника, 1811 року нагороджений орденом св. Володимира IV ст. З 1813 року — столоначальник Провіантського департаменту Військового міністерства.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Літературну діяльність розпочав як шанувальник Л. Стерна та М. М. Карамзіна. 1797 року написав роман «Глафира, или Прекрасная валдайка» на взірець англійських сентиментальних романів, який повністю виданий не був. У збірці «Утренник прекрасного пола» (М., 1807) надрукував лише уривок з нього під назвою «Сидония, или Невинное вероломство». У романі «Часы задумчивости» (1799, ч. 1—2) детально описані переживання героя — «второго злополучного Вертера». Вирішальним для Галеновського виявилось зближення з «Дружнім літературним товариством», зокрема з П. Тургенєвим, В. А. Жуковським, О. Ф. Мерзляковим, А. С. Кайсаровим та ін. У березні 1801 виступив з «Одой… Александру I» (не видана). В Санкт-Петербурзі видавав журнал «Корифей, или Ключ литературы» (1802—1807), фактично енциклопедію з теорії літератури. Кожен випуск присвячувався окремому жанрові і мав ім'я відповідної музи. Журнал критично оцінював творчість М. М. Карамзіна, Я. Б. Княжніна, О. П. Сумарокова, М. М. Хераскова, проте з розумінням ставився до М. І. Новикова, Ф. Еміна, В. І. Майкова. У 1804 зблизився з Г. Р. Державіним, одружившись з його родичкою Марією Бастідон.
1813 року опублікував «Перевод первой Вергилиевой эклогии» та статтю «Рассмотрение Овидия», а 1814 року — віршований переклад з французької «Песни дифирамбической победоносному Александру на вшествие в Париж 19 марта 1814 г.».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д В. Гарский Галенковский, Яков Андреевич // Русский биографический словарь — Москва: 1914. — Т. 4. — С. 140–141.
- ↑ а б в Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 1: А—И / под ред. А. М. Панченко — 1988. — С. 192–194. — ISBN 5-02-027972-2
Література[ред. | ред. код]
- Геннади Г. Н. Справочный словарь о русскихъ писателяхъ и ученыхъ, умершихъ въ XVIII и XIX столѣтiяхъ, и списокъ русскихъ книгъ съ 1725 по 1825 г. — т. 1: А—Е. — Берлин: Тип. Розенталя и Комп., 1876.
- Лотман Ю. М. Писатель, критики переводчик Я. А. Галиновский. М.—Л., 1959. (рос.)
- Народились 17 жовтня
- Народились 1777
- Уродженці Прилук
- Померли 28 червня
- Померли 1815
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Волковському цвинтарі
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Києво-Могилянська академія в іменах
- Випускники Києво-Могилянської академії
- Українці Санкт-Петербурга
- Перекладачі XVIII століття