Бурачинський Осип

Осип Бурачинський
Народився	21 серпня 1877(1877-08-21) с. Криворівня, Косівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер	29 лютого 1948(1948-02-29) (70 років) м. Хойниці, Польська Народна Республіка
Країна	ЗУНР  Долитавщина
Національність	українець
Діяльність	політик
Відомий завдяки	правник, громадський та політичний діяч
Посада	Депутат Буковинського крайового сейму
Брати, сестри	Бурачинський Ераст і Бурачинська-Куровець Цецилія Йосипівна

О́сип Йосипович Бурачи́нський (21 серпня 1877, Криворівня, Косівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 29 лютого 1948, Хойниці, Польська Народна Республіка) — видатний український галицький правник, громадський та політичний діяч, посол до Буковинського сейму, державний секретар судівництва ЗУНР.

Життєпис

Походження

Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік.
Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький;
Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський;
Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий — Вільгельм Фідлєр

Народився 21 серпня 1877 р. у селі Криворівня Косівського повіту на Станиславівщині (нині Верховинський район, Івано-Франківська область) в родині пароха о. Йосипа Бурачинського та його дружини Зеновії.

Йосип Бурачинський (1838—1903) навчався в Чернівцях, Львові, у Віденському університеті студіював теологію, українську літературу, класичну філологію. З 1862 року викладав класичну філологію у Чернівецькій гімназії. 1882 року одружився із Зеновією Навроцькою (1843—1909), донькою пароха с. Кутузова Андрія Навроцького і Марії з Глібовицьких. 1862 року рукопокладений і отримав призначення на парафію в с. Криворівня. З 1885 року і до смерті був парохом у с. Княждвір біля Коломиї.

У сім'ї Йосипа та Зеновії Бурачинських, крім Осипа, було 3 сини та 2 доньки:

• Цецилія  — Целіна (*1860 — †1924) — культурно-громадська діячка, дружина відомого лікаря Івана Куровця;
• Андрій (*1863 — †1941) — доктор медицини, військовий лікар-дерматолог, полковник, шеф санітарної служби УГА, член Українського лікарського товариства, культурно-громадський діяч, одружений з Людмилою Конрец;
• Марія (*1865 — †1935) — культурно-громадська діячка, збирач гуцульського фольклору, укладач словника гуцульських слів, одна з перших членкинь Товариства Руських женщин, дружина о. Олексія Волянського;
• Ераст (*1875 — †1942) — інженер-лісотехнік, одружений з Ольгою з Лопатинських;
• Тит-Євген (*1880 — †1968) — видатний український лікар та громадський діяч, одружений із Зеновією Левинською.

Правнича та громадська діяльність

Після закінчення правничих студій працював судовим радником у Чернівцях. Своєю активною громадською та культурно-освітньою діяльністю заслужив повагу серед українського населення Буковини. Виявом цієї поваги і довіри стало обрання його послом до Буковинського сейму на період 1911 —1919 рр.

У жовтні 1918 р., як посол від Буковини, став членом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки. Був серед активних організаторів Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. у Чернівцях, на яке зібралося понад 10 тисяч учасників з усіх повітів Буковини. На віче ухвалили, що українські повіти творять окрему українську область, у якій найвищою визнається влада Української Національної Ради у Львові. З січня 1919 р. Осип Бурачинський був обраний державним секретарем судівництва ЗУНР.

У час польської окупації Галичини провадив приватну адвокатську практику в Станиславові та Львові. Пізніше у 30-роках польська влада скерувала його в Поморське воєводство спочатку в місто Старогард-Ґданський на посаду директора окружного суду, пізніше в місто Хойніце на ту ж посаду. Після залишення державної служби провадив приватну адвокатську практику.

Помер Осип Бурачинський 29 лютого 1948 року в місті Хойниці, де похований.

Родина

Дружина — Олена з Добровольських (*1884 — †1968). Мали трьох дітей:

• Андрія (трагічно загинув у дитинстві)
• Олену (*1908 — †1998) — лікаря-стоматолога
• Марію (*1912 — †1998)— бухгалтера.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Арсенич П. Священичий рід Бурачинських.  — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2004.  — 192 с.
• Арсенич П. І. Бурачинський Осип Йосипович [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
• Патер І. Бурачинський Осип [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] // Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. — Львів. 2009. — 350 с. (link [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.])