Бойчук Олександр Андрійович
.svg){kind=small}
Олекса́ндр Андрі́йович Бойчу́к (нар. 30 червня 1950, м. Кіровоград, нині Кропивницький, Україна) — український математик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу диференціальних рівнянь та теорії коливань Інституту математики НАНУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Професор О. А. Бойчук — спеціаліст із теорії крайових задач із нетеровим та нормально-розв'язним операторами в лінійній частині. Вперше визначив умови розв'язності і провів класифікацію резонансних випадків широкого класу нелінійних крайових задач для систем звичайних диференціальних та різницевих рівнянь, рівнянь із запізнюючим аргументом, рівнянь із імпульсною дією та сингулярно збурених рівнянь, для чого запропонував використовувати апарат узагальнено-обернених операторів.
О. Бойчук — автор понад 120 наукових праць, у тому числі трьох монографій та підручника[2][3]. Під його науковим керівництвом підготовлено 2 доктори наук та 13 кандидатів наук.
Основні наукові праці[ред. | ред. код]
- «Generalized Inverse Operators and Fredholm Boundary Value Problems» VSP. Utrecht-Boston. 2004. 317 p.
- «Обобщённо обратные операторы и нётеровы краевые задачи» друк. Київ, Інститут математики НАН України. 1995 1-320.
- «Конструктивные методы анализа краевых задач» друк. Киев, Наук. думка, 1990. 1-96
Біографія[ред. | ред. код]
Олександр Бойчук народився 30 червня 1950 р. в м. Кіровограді.
У 1967 р. — закінчив школу, по закінченні якої вступив на механіко-математичний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1972 року.
У 1972—1974 рр. працював в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР, а у 1974—1978 рр. був аспірантом в Інституті математики АН УРСР, де 1978 року захистив кандидатську дисертацію «Вопросы конструктивного построения функции Ляпунова для систем линейных и нелинейных обыкновенных дифференциальных уравнений».
У 1978—1993 рр. працював в Інституті геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
У 1992 р. захистив докторську дисертацію «Конструктивні методи аналізу нетерових крайових задач», а 1997 р.йому було присвоєне вчене звання професора.
З 1994 р. працює в Інституті математики НАН України: спочатку — завідувачем лабораторії крайових задач теорії диференціальних рівнянь, а з 2021 р. — завідувачем відділу диференціальних рівнянь та теорії коливань. У 2021 р. протягом півроку виконував обов'язки директора Інституту математики НАН України.
З 1997 р. працює за сумісництвом на кафедрі інтегральних та диференціальних рівнянь механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У 2002—2010 рр. працював професором Жилінського університету міста Жиліна (Словаччина).
З 1998 р. він був заступником головного редактора наукового журналу «Нелінійні коливання», з 2021 р.— головний редактор.
З 2012 р. — член-кореспондент НАН України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008) за цикл наукових праць «Нові якісні методи нелінійної механіки та їх застосування для аналізу багаточастотних коливань, стійкості та проблем керування»[4][5];
- Лауреат 2012 року премії НАН України імені Ю. О. Митропольського за цикл робіт «Аналітичні та спектральні методи теорії динамічних систем і нелінійних диференціальних рівнянь»[6].
- Лауреат 2019 року премії НАН України імені М. Г. Крейна за цикл праць «Нормально розв'язні крайові задачі»[7].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Список праць на Google Scholar Citations. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ Список публикацій в світових бібліотеках (за версією VIAF)
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1121/2008 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2008 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
- ↑ Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (2008)
- ↑ Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2012 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 4 травня 2013.
- ↑ Президія Національної академії наук України. Постанова від 12.02.2020 No.47 «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2019 р.» (PDF). Донецький фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна НАН України. 12.02.2020. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 13.06.2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Персональна сторінка на сайті інституту математики
- Наукове дерево [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Сучасної України. Київ-2004. т 3, с. 209.
- Київський національнй університет імені Тараса Шевченка. Т.ІІ. Шляхами Успіху. Київ-2006, с. 99.
- Fakulta Prirodnych Vied Zilinskej Univerzity v Ziline. 1998—2008. Zilina 2008, p. 74-75.
|
- Народились 30 червня
- Народились 1950
- Члени Національної академії наук України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Українські математики
- Уродженці Кропивницького
- Випускники механіко-математичного факультету КНУ
- Науковці Інституту математики НАН України
- Директори Інституту математики НАН України
- Члени-кореспонденти НАН України
- Лауреати премії НАН України імені Ю. О. Митропольського
- Науковці механіко-математичного факультету КНУ
- Доктори фізико-математичних наук України
- Лауреати премії НАН України імені М. Г. Крейна