Берта фон Гройч
| Берта фон Гройч | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 століття |
| Померла | 16 травня 1144 або 16 травня 1144 |
| Країна | Німеччина |
| Знання мов | німецька |
| Батько | Wiprecht of Groitzschd[1] |
| Мати | Юдита Вратиславівна[1] |
| Брати, сестри | Генрих ІІІ Гройч і Віпрехт ІІІ Гройч |
| У шлюбі з | Dedo IV. von Wettind |
| Діти | Maud von Brehnad[1] |
Берта фон Гройч (? — 16 травня 1144) — Лужицька графиня, засновниця німецького монастиря на західнослов'янських землях Лужиці.
Біографія[ред. | ред. код]
Донька графа Віпрехта ІІ та його першої дружини Юдити, правнучки Великого князя Київського Володимира Святого. Ймовірно мати померла при народженні ще однієї доньки.
Коли Берта 1092 р. отримала землю навколо Цвікау як спадок по матері, вона намагалася (як завзятий прихильник християнства) поширити католицизм на цих теренах, заселених західнослов'янськими племенами.
1112 року вона отримала дозвіл у єпископа Дітріха І на заснування і будівництво монастиря. Церква була освячена як Св. Марії (Marienkirche) 1 травня 1118 року єпископом Дітріхом. Парафія займалась місіонерською службою.
Берта розлучилася після короткого шлюбу з Сіззо фон Кафернбургом (Sizzo von Käfernburg), а пізніше стала дружиною графа Дедо IV Веттіна. Завдяки шлюбу з дочкою графа Віпрехта ІІ Гройч, Дедо IV став носити також титул графа Гройча.
1124 року — після смерті батька Віпрехта ІІ, у її брата Генриха маркграфи Конрад фон Веттін і Альбрехт І забрали батьківські князівства. Генрих був змушений задовольнитися лише частиною графства Гройч, а також Будишиним, що дістався йому у спадок від матері. Друга частина графства перебувала під управлінням Берти.
У 1135 році вона успадкувала володіння свого брата Генриха.
Від шлюбу з Дедо IV (пізніше шлюб було анульовано) синів не було.
- Донька: Матильда (? — 1152); одружена з 1143 р. з Рапото фон Абенбергом (Rapoto von Abenberg). Так Берта стала родоначальницею Саксонської королівської династії.
З 1124 р. Берта овдовіла. Вона пережила чоловіка на 20 років. Померла 1144 р.
Вона заповідала графство Гройч одному з синів Конрада, Дедо ІІІ, що отримав Рохлиц і єпископство Наумбург. Лайсніг і Кольдіц після її смерті перейшли до дочки Матильди.
Родовід[ред. | ред. код]
Берта фон Гройч веде свій родовід також від великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.
| Вульф | ||||||||||||||||
| Віпрехт I фон Бальзамгау | ||||||||||||||||
| Віпрехт ІІ, Маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Госвін Старший | ||||||||||||||||
| Сінена фон Лейнунген | ||||||||||||||||
| Берта фон Гройч, Маркграфиня Лужицька | ||||||||||||||||
| Олдржих, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Бржетіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Божена | ||||||||||||||||
| Вратислав ІІ , король Богемії | ||||||||||||||||
| Генрих фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
| Юдита фон Швейнфурт | ||||||||||||||||
| Гербера фон Хенненберг | ||||||||||||||||
| Юдита Вратиславівна, Богемська принцеса | ||||||||||||||||
| Мешко II, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Казимир I, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Річеза Лотаринзька | ||||||||||||||||
| Святослава Сватава, українська княжна | ||||||||||||||||
| Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Добронега Володимирівна, українська княжна | ||||||||||||||||
| Анна Порфірогенета | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
Джерела[ред. | ред. код]
- Genealogie Mittelalter [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Heinrich Graf v.Groitzsch Markgraf v.d.Niederlausitz.
- * Архівна копія на сайті Wayback Machine.
|
