Барвінська Євгенія Максимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барвінська Євгенія Максимівна
Народилася 20 грудня 1854(1854-12-20)
Львів
Померла 20 грудня 1913(1913-12-20) (59 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Національність українка
Діяльність піаністка
Alma mater учительський інститут, Львів
У шлюбі з Барвінський Олександр Григорович
Діти Барвінський Богдан Олександрович, Барвінський Василь Олександрович, Бачинська Ольга Олександрівна і Барвінський Олександр Олександрович

Євге́нія Макси́мівна Барві́нська (до шлюбу Любович; 20 грудня 1854, Львів — 20 грудня 1913, там само) — українська піаністка, хорова диригентка, громадська діячка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Євгенія Любович народилася 20 грудня 1854 року в м. Львів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна) в родині Максиміліана Любовича та Олени з Студинських, двоюрідна сестра Кирила Студинського..

Закінчила учительський інститут у Львові (1874). Гри на фортепіано навчалася приватно, у музичній школі Кароля Мікулі. Разом з батьком Соломії Крушельницької о. Амвросієм була її першою вчителькою музики. Організаторка і керівниця чоловічого та жіночого хорів у Тернополі (18821886). 18911895 — диригентка львівського хору товариства «Боян». Пропагувала творчість українських композиторів. Першою помітила талант Соломії Крушельницької.

Одружена з Олександром Барвінським. Діти: Богдан, Василь.

Померла 20 грудня 1913 року в м. Львів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина). Похована у Львові в гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 3.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]