Ільченко Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільченко Данило Іванович
Народився 25 грудня 1894(1894-12-25)
Золочів, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 13 квітня 1977(1977-04-13) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Громадянство Російська імперія УНРСРСР СРСР
Діяльність актор
Провідні ролі Пантелей Мелехов у стрічці «Тихий Дон» (1958)
IMDb nm0407597
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР

Ільченко Данило Іванович (25 грудня 1894(18941225), Золочів — 13 квітня 1977, Москва) — український російський, радянський кіноактор, виконував ролі в'їдливих стариганів і селян.[джерело?] Заслужений артист РРФСР (1951). Двоюрідний брат українського радянського письменника Ільченка Олександра Єлисейовича.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Данило Ільченко 25 грудня 1894 року, в м. Золочеві Харківського губернського повіту (нині — Харківська область).

Свою трудову діяльність почав конторником у Харкові. У 1914 році закінчив Харківську театральну школу, навчався в студії Н. Н. Синельникова. З 1914 по 1929 роки працював у театрах різних міст: Харкова, Херсона, Євпаторії, Курська, Барнаула, Красноярська та інших.

З 1932 року — у Москві. З 1932 по 1933 роки — актор Історико-революційного театру, з 1933 по 1942 роки — Театру імені МГСПС, з 1942 по 1943 роки — Фронтового театру, з 1943 по 1944 роки — художній керівник і артист театру класики при Московській філармонії, з 1944 по 1945 роки — актор театру Санпросвіти, з 1945 по 1946 роки — актор і режисер Театру мініатюр. У 1946–1955 роках був актором Московського драматичного театру. Пізніше працював у театрах Радянської Армії та імені М. В. Гоголя, знімався в кіно.

Помер 13 квітня 1977 року в Москві, урна з прахом похована в 3-му колумбарії Николо-Архангельського цвинтаря в Москві.

Родина[ред. | ред. код]

Двоюрідний брат Данила Ільченка — Олександр Єлисейович Ільченко був відомим українським радянським письменником, автором славетного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу або ж Мамай і чужа молодиця».

Батько, Ільченко Іван Матвійович, працював стрілочником у Золочеві.

Данило Ільченко мав двох рідних братів. Один із них, Петро Ільченко, зник безвісти на полях німецько-радянської війни. Другий, Михайло Ільченко, який працював у керівництві Південної залізниці, на початку 1920-х років за політичним звинуваченням був несправедливо виключений з рядів ВКП(б), що стало причиною його самогубства. Дядька Данила, Єлисея Матвійовича Ільченка, було заслано до Сибіру, де він і загинув у пересильному таборі Тайшет у 1941 році.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Данило Ільченко створив цілу низку чудових сценічних образів у спектаклях класичного й сучасного репертуару. Багато працював і в кіно. Найвідоміша кінематографічна робота актора — образ Пантелея Мелехова у фільмі «Тихий Дон» Сергія Герасимова, знятого у 1957-58 роках за мотивами однойменного роману-епопеї Михайла Шолохова. Він створив незабутній образ старого донського козака — батька головного героя фільму Григорія Мелехова. Ця роль за відгуками критиків стала одним із найбільших акторських досягнень у цьому фільмі.

Чудово зіграв Данило Іванович і роль селянина-бідняка Івана Дідуха, вимушеного покинути рідні краї й вирушити в заморські світи в пошуках кращої долі, у фільмі Леоніда Осики «Камінний хрест», створеного 1968 року на студії імені Олександра Довженка за мотивами новел Василя Стефаника. Пізніше, вже по смерті актора, у 1997 році Леонідові Осиці за цей та інші його фільми присуджена премія імені Т. Г. Шевченка.

Запам'яталася глядачам і роль дідуся, яку зіграв Д. Ільченко у фільмі «Нахалёнок», за мотивами «Донских рассказов» Михайла Шолохова, режисер Євген Карлов, 1961 рік.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кинословарь: В 2-х т. Т. 2. М., 1970. — Стор. 1098—1099.
  • Ільченко Данило Іванович на сайті. kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.