Євпраксія Всеволодівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євпраксія Всеволодівна
Євпраксія Всеволодівна
Євпраксія Всеволодівна
Марковий аркуш 2016 року із зображенням Євпраксії Всеволодівни.
Імператриця Священної Римської імперії
Коронація: 1089
 
Народження: бл. 1071
Київ
Смерть: 9 липня 1109(1109-07-09)
Київ
Поховання: Києво-Печерська лавра
Рід: Рюриковичі
Батько: Всеволод I Ярославич
Мати: Анна Половчанка[1]
Шлюб: Генріх I
Генріх IV

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Євпра́ксія Все́володівна (дав.-рус. Еоупраксиа; 1071 — 9 липня 1109[2]) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV[2]. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого[2]. Сестра Володимира Мономаха[2]. 1093 року втекла від чоловіка до Італії, 1097 року — до Угорщини, 1099 року — до Русі. 1106 року стала черницею[2]. Коронаційне ім'я — Адельгейда. В німецькій історіграфії — Адельге́йда Ки́ївська (нім. Adelheid von Kiew); також — Євпра́ксія-Адельге́йда Все́володівна[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Її життя — найяскравіший приклад тих живих зв'язків, які княжа Русь посідала з володарськими дворами Західної Європи.

Освіту Євпраксія здобула в київському великокняжому дворі. Вона рано прилучилася до західної культурної й духовної традиції: її мати, дружина князя Всеволода, мала родичів у королівських родинах Угорщини, Польщі, Норвегії, Франції, Візантії.

У юному віці вийшла заміж за маркграфа Північної Саксонії Генріха Штаденського Довгого, але незабаром в 1087 овдовіла. 1086 — Євпраксія прийняла католицизм і дістала нове ім'я — Адельгейда. У 1088 була повінчана з німецьким імператором Генріхом IV під іменем Адельгейди. Завдяки цьому шлюбу Генріх IV намагався отримати підтримку київського князя у боротьбі проти саксонських володарів та сприяти об'єднанню православної й католицької церков. Наприкінці 1093-го Євпраксія Всеволодівна, не витримавши брутального поводження з нею з боку чоловіка, була змушена покинути Німеччину. Втекла до Каносси (Північна Італія) до маркграфині Матильди Тосканської, за її посередництвом, вдалася до Папи Урбана II, який передав її справу з Генріхом IV на розгляд собору в Констанці, потім — П'яченці (1095). Церковні собори у Констанці і П'яченці, на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку Генріха IV.

У 1097 виїхала до Угорщини, а звідти в Русь — до Києва. 1106 року постриглася в черниці Андріївського жіночого монастиря, де її рідна сестра Анна Всеволодівна була настоятелькою.[3] Була похована в соборі Успіння Богородиці Києво-Печерської монастиря, де була надгробна таблиця з епітафією[4].

У культурі[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Докладніше: Рюриковичі та Всеволодичі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kindred Britain
  2. а б в г д е Войтович, 2000. 3.13. Всеволодовичі.
  3. Огієнко Іларіон, митрополит. Преподобна Анна Всеволодівна.
  4. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 37—38

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Евпраксія [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 400. — 1000 екз.
  • Загребельний Павло Архипович (1975). Євпраксія. Архів [[[Загребельний Павло Архипович#.D0.A2.D0.B2.D0.BE.D1.80.D0.B8:]] оригіналу] за 24 серпня 2011. 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євпраксія Всеволодівна